У світі є країни, якихне торкнулася війна. Але, на жаль, це не Україна. Починаючи з 2014 року, черезросійське вторгнення на Донбас, ми дізнались, як це – втрачати дітей на війні.І ось – знову…
Більше року в Українітриває повномасштабна війна. Постраждали десятки тисяч юних українців, деякінавіть не встигли побачити цей світ. Війна позбавила їх щасливого табезтурботного дитинства, можливості гратися, спілкуватись з друзями, без страхута пересторог відвідувати освітні заклади. Багатьом дітям довелось у ранньомувіці дізнатись, що таке втрата батьків, рідної домівки, власного здоров’я. Заофіційними даними, станом на 4 червня 2023 року внаслідок дій російської армії загинули 485дітей. Понад одна тисяча юних українців отримали поранення різного ступенятяжкості. А ще ж є зниклі безвісти і депортовані…
Ці цифри жахають. Це не просто суха статистика. Це людські, й що найгірше за все, –дитячі долі й життя…
4 червня в Україні –День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російськоїфедерації проти України. Вшануймо ж світлу пам’ять дітей, що постраждали устрашній війні. Обов’язково наші воїни помстяться за загиблих хлопчиків ідівчаток. За кожне понівечене тіло, розірвану вщент материнську душу. Та боротимутьсяза живих – за мирне майбутнє своїх дітей, свій дім, свою країну – до повноїперемоги над агресором…
